Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії провели реколекції «Сила віри» для громади УГКЦ у м. Неаполі.
Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії – с. Євсевія Мудранинець та с. Вероніка Ковбич – 24, 25 та 26 січня 2020 р. Б. провели реколекції «Сила віри» для громади УГКЦ у м. Неаполі.
Духовний курс віри розпочався з 11 розділу послання до євреїв. Сестра Євсевія духовні науки побудувала на прикладах віри Авраама, Мойсея, Пречистої Діви Марії, апостола Петра, римського сотника, що просив Ісуса оздоровити його слугу, та блаж. Йосафати Гордашевської. Усі вони своїм життям пітверджували довіру до Господа, бо «Віра є запорукою того, чого сподіваємося, – доказ речей невидимих» (Євр 11,1).
Авраамові віра зарахована за праведність, тому що він не мав на кого взоруватися, але вірив, що є Єдиний Бог, Владика Всемогутній, Який кличе його і хоче дати йому Обіцяну землю та насліддя, як зірок на небі. Авраам у 75 років покидає свій край, свій комфорт, йде вчитися чогось нового в інший край, вирушає і покладається лише на Бога. Авраам є уособленням тих, хто вірить. Хоч батьки мають обов’язок передати віру своїм дітям, та спасаються діти власною вірою. І ця віра має бути діяльною. Вірити означає ходити у Божій присутності. Не достатньо бути синами Авраама по вірі, не достатньо бути хрещеними, а діяти з вірою, народитися від Святого Духа.
Віра мусить мати уособлення. Бог спасає людину через віру. Віра сполучає нас з невидимим світом, не тільки з Богом, але з нашими рідними. Господь каже: Для тих, хто вірує – нема нічого неможливого. Віра повинна зростати. Усі зміни відбуваються завдяки вірі: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» (Мт. 8:13). Віра дає досвід Бога. Папа-емерит Венедикт XVI зазначає, що Бог присутній у цьому світі через людей, доторкнутих вірою.
Марія стає Матір’ю по вірі. «Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа» (Лк. 1:45). Марія і нас навчає вірити, дає єдину заповідь: «Що лише скаже вам (Ісус), – робіть» (Ів. 2: 5). Господь просить нас віри як гірчичне зерно і цього буде достатньо, щоб горі перейти. Водночас жити вірою не означає жити без випробувань. Хоч Богородиця мала віру, але і на Неї чекали випробування. Коли Марія переживає важкі події життя свого Сина вона довіряє Богові, залишається до кінця, апостоли розбіглися після розіп’яття Христа, а Марія залишилася. Довкола неї будується Церква, апостоли приходять і вчаться віри в Марії. Перебувають у молитві разом з Марією, очікуючи обітниці зіслання Святого Духа.
Преподобна Йосафата Гордашевська також пройшла нелегкий шлях віри, не зламалася у важких випробуваннях, коли її відкидали свої, але всім серцем горіла бути в Згромадженні сестер-служебниць і викoнати Божу волю, що Господь їй накреслив. Вона не нарікала, коли щоразу виконувала непрості служіння; не втрачала віри у випробуванні хворобою туберкульозу кісток. Завдяки вірі вистояла і дала добрий початок Згромадженню, котре ще й досі є найчисленнішим в Українській Греко-Католицькій Церкві, поширене в 17 країнах і налічує близько 600 сестер.
Вірою діляться, саме тому завдяки вірі Сестер Служебниць ми мали ці три дні духовної віднови в Неаполі, мали змогу доторкнутися до мощей преподобної Йосафати Гордашевської і кожен зростати у своїй вірі, що не просто все буде добре, а що Бог Всемогутній допоможе, зцілить, перемінить…
© Олеся Косик
