Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії

В Провінційному Домі Сестер Служебниць Провінції святого Йосифа у Руському Керестурі, в Сербії, 17.11.2019 в каплиці Успіння Пресвятої Богородиці в святковій та молитовній атмосфері, урочисто відзначили День блаженної Йосафати. На спільну вервицю з роздумами про блаженну Йосафату, прийшли місцеві жителі Руського Керестура. Блаженна Йосафата зібрала до себе дітей, які своїм співом прославляли Бога, молодь і старших, які разом із о. Володимиром Медєші, капеланом катедри св.Миколая, читали тексти Євангелія та роздумів про блаженну Йосафату, всі разом молилися.

Після молитви сестри запросили всіх присутніх на спільне частування, під час якого дехто з присутніх поділився думками і порухами серця, які відчули – пережили на молитві.

Оленка: Мені сподобалося, що всі разом діти, молодь і старші брали участь у молитві. Дух єдності, бачення присутності цілої Церкви. На певний спосіб наблизилася до бл.Йосафати. Стала свідомою, що наших святих, тих котрі тут між нами, ми трохи забуваємо, не приділяємо їм належної уваги. Те, що найбільше торкнулося серця: сказати Богу «Так».

З нагоди ювілейного року Блаженної Йосафати, 8 жовтня 2019 р., у Римі до Генерального дому Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії прибули на прощу священники новоствореного Екзархату УГКЦ в Італії на чолі зі своїм архипастирем, преосвященним владикою Діонісієм, делегатом з повними правами Апостольського екзарха для вірних УГКЦ в Італії.

У каплиці Благовіщення Пресвятої Богородиці паломників сердечно привітала с. Софія Лебедович, Генеральна настоятелька Згромадження ССНДМ. У своєму слові с. Софія зауважила: “Блаженна Йосафата була першою сестрою Згромадження, яке зродилося зі співпраці священників монашого та єпархіального клиру. Це нове Згромадження, засноване у 1892 році як відповідь на потреби Церкви та тогочасного українського суспільства, мало такі основні завдання: виховувати дітей у захоронках (дитячі садочки), служити хворим і потребуючим та дбати про красу Божих храмів. Перші сестри разом з с. Йосафатою з усім запалом свого серця посвятилися цим завданням, дбаючи про Божу славу, честь Непорочної Діви Марії та добро свого народу. Коли перші міграни в кінці 19 століття поїхали до Канади, Бразилії, то за ними вслід вирушили сестри служебниці. Блаженна Йосафата в своєму житті втілила ідеал служіння Богові і людям і це передала молодим сестрам.

5 жовтня 2019 р. в новіціатському домі «Божого Провидіння» у м. Жовква відбулася особлива подія. Двоє дівчат, Роксоляна Фірта і Сніжана Гетьманчук, вступили на кандидатуру до Згромадження Сестер Служебниць.

Після Божественної Літургії, яку звершив о. Матей Химинець, ЧСВВ, вони з радістю та трепетом вручили заяви с. Мирославі Яхимець, Провінційній Настоятельці. Окрім спільноти сестер із Жовкви були присутні сестри-юніоратки під проводом с. Андреї Якимець.

Ось декілька вдячних думок кандидаток:
«Щиро вдячна Богу за Його поклик, який зародився у моєму серці. З нетерпінням чекала сьогоднішнього дня. Насправді вражень багато, але що найбільше вражає – це Божа любов, яка постійно діє. Роблячи цей крок мене наповнювали лише радість, мир та усвідомлення, що любов Бога робить мене гідною Його дитиною. Хочу посвятити своє життя Любові, бо це єдине, що робить мене щасливою! Амінь.»
Роксоляна Фірта

«Дуже дякую за ваші вітання в такий важливий для нас день. Дякуємо, що були з нами на тій дорозі, яка привела нас сьогодні сюди – в монастир сестер Служебниць. Ми ще як зовсім маленькі діти зробили перший, такий непевний, крок назустріч Христові. Надіємося, що і надалі ви будете підтримувати нас молитвою та мудрою порадою. Радіємо, що маємо таких чудових провідників як наша магістра с. Дарія та духівник о. Матей».
Сніжана Гетьманчук

Сестри Служебниці НДМ

В історії Вселенської Церкви зародження Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії найвимовніше виявляє дію Божого Провидіння. Співзасновницею поруч із отцем василіянином Єремією Ломницьким та парохіяльним священиком Кирилом Селецьким стає молода львівянка, яка уже відчула дотик Ісуса до свого серця і тому вирішила обітувати Йому все своє життя в чернечому стані. Перша служебниця с. Йосафата Гордашевська, посвятившись Богові і своєму народові, йдучи «туди, де є найбільша потреба», стає для побожних дівчат, що також відчули покликання до богопосвяченого життя, живим прикладом служіння і втіленням харизми засновників.

Все тоді народжувалося у великій тиші, скромності й простоті, без галасу, подібно як Христос у вбогій стаєнці у Вифлеємі. Та вже перші плоди посвяти сестер служебниць між українськими селянами в опущених галицьких містах і селах викликали велике захоплення сестрою Йосафатою та першими сестрами. Люди дивилися на них, як на небесні створіння, подібно, як господар дивиться на свій золотистий лан, на який спадають сонячні промені, очікуючи Господнього чуда. Не заможні й гордовиті, а прості люди, звичайні селяни говорили про свого ангела – с. Йосафату, бо вона прирекла своє життя на злагіднення їхнього болю і на зближення їхніх сердець до Бога.