Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії

Генеральний дім

Отець Єремія Ломницький, ЧСВВ

 

Отець Єремія Ломницький, ЧСВВ співзасновник згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії народився 8 лютого 1860 р. в селі Кавсько, на Львівщині, як найстарший син у священичій сім’ї о. Михайла Ломницького та Марії з роду Гащиць. На хрещенні дістав ім’я Іван на честь св. Івана Золотоустого.

В роках 1870-1876 навчався в Львівській а відтак у реальній гімназії в місті Дрогобич. Своє навчання продовжував у вчительській семінарії у Львові. По її закінченні працював на посаді вчителя. Від дитинства відчував Божий поклик, тому вже у вересні 1882 р. вступив до новіціяту отців Василіян, прийнявши чернече ім’я Єремія. У січні 1886р. прийняв тайну священства з рук Перемиського єпископа Івана Ступницького. У травні 1887 р. у Добромилі склав професію вічних обітів. У роках 1889-1891 доповняв свої студії, навчаючись у Краківській єзуїтській колегії. Там отримав спеціалізацію з морального богослов’я.

Вже у 1889 р. о. Єремія разом з о. Ю. Дацієм і двома оо. єзуїтами був організатором першої народної місії в Галичині в Городку над Дністром. Відтак після повернення з Кракова виконував обов’язки вчителя української мови та історії молодих монахів у Добромилі. З цього часу розпочав активну місіонерську діяльність по теренах Галичини. Від самого початку позискав собі славу доброго проповідника. Його слова були доступними для простого люду водночас наповненими глибоким богословським змістом. О. Ломницький так чудово володів словом, що селяни поміж собою називали його «Золотоустим проповідником». Протягом свого життя був провідником 51 народних місії. Крім цього плідно працював в ділянці видавничій як співредактор молитовника для молоді п.з. «Гостинець», який в Галичині осягнув тираж 190 тисяч примірників. Був також автором численних статей у часописах «Богословський вісник» і «Місіонар» та співорганізатором громадського і церковного життя.

У травні 1891 р. в с. Жужель Перемиської єпархії, де о. Єремія був провідником місії, зголосилося кілька місцевих дівчат з бажанням допомогти їм вступити до монастиря. Ця подія стала поштовхом до заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії з метою виховної і харитативної праці серед населення сіл і містечок західної Галичини. Від самого початку був  духовним провідником, повірником і опікуном сестер. Для них влаштовував конференції і реколекції. Своїм апостольським запалом заінспіровував сестер до глибокого духовного життя та професійного всестороннього приготування необхідного для здійснювання місійних завдань. 

lomnyckyy3 200

Інтересувався щиро кожною, називаючи їх часто своїми духовними дітьми. Сестри обдаровували його великим довірям. Був для них великим авторитетом. Служив їм радою навіть тоді, коли вже не міг займатися ними безпосередньо.

В роках 1907-1915 виконував обов’язки ректора Станіславівської духовної семінарії, одночасно був викладачем  пасторального богословя, реторики, гомілетики, катехитики та методології. Тішився великим довірям і авторитетом серед студентів.

З 1904 по 1908 з доручення Митрополита Андрея Шептицького здійснив декілька поїздок до Росії з метою привернути увагу російського уряду до становища УГКЦ на Холмщині і Підляшшю та у Росії.
24 січня 1915р. був арештований у Станіславові російськими військами та 5 лютого вивезений на заслання в м. Самбірськ. Там, протягом короткого часу здобув собі повагу серед місцевого населення. Помер на засланню 3 липня 1916 р.

Генеральна Управа Згромадження

Sofia Lebedovych

 

Молитви до Блаженної Йосафати - Акафіст

Цитата

Увага повинна бути зверненою до Бога так, наче на світі немає нікого, тільки Господь і я.

 

Блаженна Йосафата

sestry sluzhebnytsi baner