Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії

Генеральний дім

США - Провінція Непорочного Зачаття Діви Марії

Нарис історії Провінції Непорочного Зачаття Діви Марії

Той факт, що Сполучені Штати Америки були посвячені Богородиці під покровом Непорочного Зачаття без сумніву вплинув на рішення Владики Сотера Ортинського, ЧСВВ запросити Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії з Канади до служіння громаді українських емігрантів у цій країні. Проте із 19 сестрами, які належали до канадської провінції, здійснити цей задум було неможливо. Однак сподівання та прагнення Владики Сотера не відійшли у вічність разом із ним у 1916 році, а з новою силою відродились у 1924 році, коли Апостольська Столиця заснувала два нових екзархати на чолі з Владикою Константином Богачевським для українців-католиків та Владикою Василем Ткачем для русинів-католиків.

Сестра Єлизавета Кассіян, тодішня Провінційна Настоятелька канадської провінції Царя Христа, була жінкою глибокої віри, передбачення, відваги та впевненості. Вона вирішила відгукнутись на прохання єпископів та духовенства США і у 1935 році перша п’ятірка сестер: Констанція Малько, Панкратія Соловій, Альфонса Хрунік, Флорентія Вус та Катерина Гуцуляк прибула до Стемфорду (штат Коннектікут), аби готувати для вихованців та духовенства семінарії св. Василія. Крім того, сестри були покликані до праці у бібліотеці та музеї, а також до катехитичної праці у місцевих парафіях.

1937 року Владика Богачевський передав сестрам будинок поблизу Катедри у Філадельфії для створення будинку по догляду за особами похилого віку. Невдовзі згромадження отримало ще один дім для старших людей, у якому сестри розпочали ще нову місію – пошиття фелонів. Незабаром сестри отримали третій будинок, у якому було створено притулок для молодих жінок, які працювали на фабриках і не мали помешкання.

1939 року засновано десять нових домів, кожним з яких управляло дві сестри. Сестри розпочали освітницьку діяльність серед вірних у галузі літургічного та народного співу, як рівно ж у майстерності вишивки та шиття. Велись уроки української мови, введення до нашого обряду, історії та географії. Під проводом сестер молодь та діти готували концерти. Вечірні школи з викладанням підстав віри, культури та обряду були згодом відкриті. Сестри організовували хори та Марійські дружини. У деяких місцевостях сестри проводили заняття для дошкільнят віком від 3 років, дбаючи, аби жодна з ланок парафіяльного життя не була занедбана.

Нагальна потреба у приватній власності згромадження в США зростала в міру того, як сестрам доводилось подорожувати між Канадою та Америкою з метою утримання стосунків з більшою спільнотою. Місійні доми, які складались із двох сестер, були розміщені на території від Нью-Йорку до Північної Дакоти, тому, зрозуміло, відстані між ними були великі. Владика Богачевський посприяв купівлі дому, у якому сестри мали б можливість на спільні зібрання, молитву, реколекції та пізнання одні одної. Після таких зустрічей вони поверталися б до своїх місійних домівок фізично та духовно відновленими. Знайти такий дім вдалось у Слоутсбургу, Нью-Йорк, і у 1940 році він став власністю згромадження.

Вілла Святої Марії, яка знаходилась у лісовій околиці з похилими пагорбками, невдовзі стала школою-інтернатом для дівчат та літнім домом для сестер. З часом сестри придбали додаткові земельні ділянки, а літній будинок перебудували у дім опіки св. Йосифа. З метою утримання та підримки будівель цього комплексу сестри розпочали збірку добровільних пожертв у Нью-Йоркському метро. Щоденно вони вислуховували проблеми та турботи людей, які звертались до сестер з проханням про молитву. Незабаром сестри набули собі звання «ангелів метро».

1953 року сестри отримали запрошення від русинської єпархії служити у Янгстаун, Огайо та Пассейку, Нью-Джерсі.
Святкуючи Марійний рік у 1954 році з нагоди торжества Успіння Пресвятої Богородиці сестри провели прощу до Вілли св. Марії у Слоутсбургу. Згодом такі прощі стали щорічними. В міру зростання кількості прочан сестри збудували для потреб вірних відкритий грот та Хресну дорогу, а пізніше –павільйон-їдальню.

1958 року сестра Яремія Хімій, генеральна настоятелька, відбувши канонічну візитацію сестер у США, дійшла до переконання, що членкині американської провінції є повністю готовими до самостійного виконання усіх обов’язків. Таким чином, 8 грудня 1959 року було засновано провінцію Непорочного Зачаття у США. Дім Провидіння Господнього у Філадельфії став провінційним осередком. Напротязі двох років свого існування провінція нараховувала 86 сестер, які працювали у 17 місіях, розміщених у Філадельфії, Детройті, Сейнт Клер, Слоутсбургу, Баффело, Рочестері, Пассейку, Елізабет, Чикаго, Клівленді, Ембридж.
1968 року при Віллі Провидіння Господнього започатковано дім опіки у Лендсдейл. З прибуттям 6 сестер з Анкастеру, з Канада, до яких приєднались 3 постулянтки з США, цей осередок став також центром першого провінційного новіціяту.

1970 роки були часом великого відходу чернецтва, чого зазнали усі згромадження, у тому числі – Сестри Служебниці. Зменшення числа покликань, спричинене додактово смертю та старінням сестер, призвело до вимушеного закриття деяких місій та реструктуризації інших. Відповідно, необхідністю стала допомога від інших провінцій.

Упродовж років чимало речей змінилось у житті провінції. Дім опіки у Лендсдейл був проданий, з часом рівно ж і дім Провидіння Господнього. Єдиною власністю сестер залишились доми у Слоутсбургу та Нью-Йорку, де сьогодні розміщені провінційний дім та новіціят. Закриття шкіл з огляду на незначне зацікавлення відкрило однак нові горизонти діяльності та реалізування потреб катехитичної праці з молоддю, проводу реколекційного дому, семінарійної бібліотеки, пасторальної діяльності, канцлера Філадельфійської Архиєпархії, освітянської праці.

Число прочан, які беруть участь у щорічній Успенській прощі, зростає з року на рік. Дозріваючи у прощах, колишні діти сьогодні приходять разом із своїми родинами. Нова хвиля імігрантів щорічно вливається у гурт прочан. Відсвяткувавши понад 50 літ вшановування Пресвятої Богородиці, цей молитовний захід й надалі продовжує зростати у кількості прочан. Програми роздумів над чернечим життям «Прийдіть та подивіться» стали нагодою до розважання над своїм покликанням.

Не дивлячись на існування труднощів, завжди відчувалась Божа присутність та любов. Беатифікація Бл. Йосафати Гордашевської, спів засновниці згромадження, влила новий ентузіазм у серця вірних, особливо під час вшанування її мощів у численних парафіях США.
Ввійшовши у нову еру життя нашої країни та спільноти, зростає у нас відновлена життєдайність та надія. Четверта хвиля новоприбулих, зміни у суспільстві та культурі, потреби нашої Церкви створили нове бачення майбутнього. Сестри завжди пригадують собі слова Отця Єремії, який сказав: «Йдіть туди, де потреба є найбільшою».

В приготуваннях святкування 50-ліття американської провінції та 75-ліття служіння на теренах США ми дякуємо Господеві за минулі роки і покірно, але з надією та ентузіазмом, дивимось у майбутнє.

Генеральна Управа Згромадження

Sofia Lebedovych

 

Молитви до Блаженної Йосафати - Акафіст

Цитата

Щасливі і сотню разів щасливі ті, що переплили широке море цього світу і щасливо прибули до пристані!

 

Блаженна Йосафата

sestry sluzhebnytsi baner