23 серпня 2009 року у житті нашого Згромадження, а зокрема в Провінції Співстраждання Матері Божої в Україні, відбулася знаменна та радісна подія. Чотири сестри - с. Венедикта Ганас, с. Йосафата Ситар, с. Константина Гнідець та с. Лаврентія Булак під час Архиєрейської Божественної Літургії у храмі Вознесіння ГНІХ, що у м. Золочеві, склали довічні обіти Послуху, Чистоти та Убожества, виявивши своє велике бажання пожертвувати Богові те, що найдорожче – своє молоде життя.
Урочистість довічних обітів – це свято для усієї служебницької родини, тому у ньому взяли участь численні гості - сестри не лише з різних спільнот в Україні, а й з-за кордону, а також батьки, рідні та приятелі.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив Преосвященний Владика Софрон Мудрий, якому співслужили численні священики. У своєму пастирському слові Владика Софрон підкреслив велику вартість чернечих обітів, які є найкращою прославою Бога та найпевнішим шляхом до освячення людини: «Ось царська дорога, яка зовсім певно доведе вас до нескінченного щастя і царювання в Бозі. Тож не бійтесь трудів, боротьби і щоденних змагань за ідеали святих обітів».
Після богослужіння с. Марта Козак, Головна Дорадниця з Риму, зачитала привітального листа від Головної Настоятельки с. Дженес Солюк. «Радіє сьогодні небо і земля, втішається наша Покровителька Пресвята Богородиця, прославляють Бога наші Співзасновники, Блаженна Йосафата, мучениця Тарсикія. Ви є продовженням славної родини Служебниць, повноправними членкинями Згромадження», - читаємо у листі с. Дженес.
С. Надія Котур, Провінційна Настоятелька, привітала сестер-професок: «Велике спасибі, що Ви, як довічні обіти, 23.08.2009Марія, відповіли Богові «Так», щоб служити Йому до смерті. Будьте мужніми, відважними і святими!»
Вкінці урочисто пролунав гімн Служебниць.
Далі святкування продовжилося святковою трапезою у дитячому будинку сімейного типу «Покрова Матері Божої». Крім радісних усмішок, квітів, пам’ятних подарунків, сестри-профески отримали багато щирих вітань, побажань та пісень. Тепер їм залишається найважливіше – витривати у своїй посвяті до кінця!
